Субота, 05.07.2025, 02:32
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Театр
Портрет на стіні,
Нагадує той час,
Коли я жив немов у сні,
Коли літав пегас.

Тоді я в мрії вірив,
Вірив у добро.
Любовю святою марив,
Й не знав що таке зло.

Але час непомітно застав,
І я уже дорослий.
А світ вже інший став,
Який пустий й непомітний.

Немов компютерна ігра,
У кожного своя роль,
Хтось грає жебрака,
А хтось вельможний король.

Нема в театрі мені місця,
Нема і навіть маски.
За якою заховався,
Від печальної казки.
Категорія: Конкурс | Додав: Pavlic333 (23.07.2013) | Автор: Театр
Переглядів: 643

Публікації інших авторів

Стань моїм залізним аргументом
Он випливають з марева примари...
Разве можно?
Я к тебе не приду – не зови...
Невдалий сонет
Єдиній коханій
Моя душа больна – больна тобой!
Розстріляний з’їзд кобзарів
Коли з тобою розлучався
***

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]