| Головна » Публікації » Конкурс |
З дивану вставала
| З дивану вставала повільно. На шафі сиділа тремтіла. І це тривало не довго. Тривало це близько неділю. Скінчилось пальне, залишилось снодійне. Спокійно, все швидко минає безслідно. Для цього потрібно так мало. Без нервів, зі сміхом на віки. Підтримка - споріднений кисень, Надійне плече що в обіймах. Так ніжно чи пізно буває, Приємні хвилини втрачає. Цей мозок голодний, ще й місце займає. Ей, бармен, подай щось міцне та подвійне. Залиш наодинці скажених у клітці. Вітаю сміливі, привіт необачні. Холодне вікно, підвіконня нещасне. Здається хтось ковдру накинув на плечі. Поглянь який вечір, Тут чашка відвертого чаю доречна. Ковток і без винятку другий. І можна без цукру, а краще із медом. Покинь мене тут, і сідай біля мене. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Desperado (27.07.2013) | Автор: Максим Жембровський | |
| Переглядів: 625 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
