| Головна » Публікації » Конкурс |
ВІтражі думок
| *** Місто прасує зорі У світлі ліхтарів Крізь вілли часу Вплітає мрії В колосся ритмів Протиріччя стерлись Tabula rassa *** Похмурий день Накаркала ворона. А він зіщулився і зник У сутінках зими. *** Світлі очі ранкового міста Десь блукають у світлі чар, Ніби совість гойдає барвиста Мурашковий десант антиквар. Тихо стукає вітер у скроні Із мрійливої стріхи століть. Дивно голос сягає долоні, Щось сопе і дивно мовчить. Промінь часу заходить у сіни, Думки літа ховає в ангар, Говірливо-проникливі стіни… Снами снить молодий яничар. *** Скрипка візій – відчинено двері, Ніч гуде – це місто примар, Світ змілів – прохає вечері Й відпочити на березі хмар. Листопад замежовує вечір І вібрують у снах ліхтарі. Тихо падає осінь на плечі Під холодним блиском зорі. *** Сипав місяць замріяним зорі, Місто пестить квапливістю лавр, Скло і думка сміялись прозорі, Ніби їхав назустріч кентавр. Тихо дихав морським поцілунком І знаходив розраду епох. Міст погойдував срібнотрунком, Поїдав на шляху навіть мох. *** Загубився у лісі сонцем спалений спокій, Зоресяйно зомліли простір миті і час… Осінь скрикує півнем – лунко падають кроки. У долонях застигли сиві крики образ. У мінливому місті місяць ліг відпочити На Олімпі уяви у полоні думок. Він не може нікого сяйвом теплим зігріти, Заховатись у нетрі сонцесяйних думок. *** Спогад – трамвай, У ньому їхало місто Назустріч тобі. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: galayeva (19.08.2013) | Автор: Оксана Галаєва | |
| Переглядів: 586 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]