| Головна » Публікації » Конкурс |
Відчинене у ніч вікно
| Підійду до вікна і послухаю ніч: Спіють яблука з місяцем серпнем, І тривожиться пташкою серце – Неслухняна тривожиться ніч. Місяць – ніби в печі на золі зріє книш, Хмари віються попелом сірим. Розляглась сіра ніч і немає їй міри… Мамо! Я пам’ятаю твій книш!.. Ніч не спить. За вікном глупа ніч. В увсебіч розтеклися дороги. На дорогах зібрались тривоги Розтектись, розійтись в глупу ніч. Сон чатує на стомлений люд. Дивакам і не спиться коханцям… Сон здолає, приборкає вранці, Приморить незговірливий люд. Невгамовна душа вислуховує ніч – За вікном жебонить невгамовність. Скоро кінчиться ночі двомовність; До моєї душі прислухається ніч. Я у ніч… Хто в моє заглядає вікно? Місяць? Зорі? Цвіркун невгамовний? Сад і цвірку, і яблук так повний!.. Невгамовна душа виглядає в вікно. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: poetplus (24.07.2013) | Автор: Нізовцов Михайло Ігнатович | |
| Переглядів: 717 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
