| Головна » Публікації » Конкурс |
А сніг січе
| А сніг січе, та радує мене, Мереживом . що тане на долоні, У грудях б’ється, серце ще живе, І дзвінко кров, відлунює у скронях. Заполонила небо сіра мла, Дерев скелети тужать за весною, В зимі, насправді ані каплі зла, Вона є жінка , є сама собою. А кожна жінка в чомусь чарівна, Як дивно, в році , три пори жіночі, А може це в трьох постатях одна, Якій коханець-літо найдорожчий. А через те, і осінь і весна, Це тільки сум і радість у коханні, Насправді є лиш літо і зима, Життя яких, то відстань, то єднання. А сніг січе, по лобовому склу, Стікає по щоці сльоза жіноча, Як в синю даль, лечу у сіру млу, А пам'ять душу, спогадом лоскоче. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: fed-yra (22.07.2013) | Автор: Федик Юрій | |
| Переглядів: 1407 | Коментарі: 2 |
|
|
0
Чудово!!!
|
|
дякую. почитаю на папері.. щось пробую додати з нових , але чомусь не виходить
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
