Середа, 24.09.2025, 06:22
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Лірика
останнім часом хочеться писати лірику
знаєш, як це буває, коли думаєш тільки про когось
і не зважаєш на географію
списуєш сторінки, гадаючи, що це справжні листи
які, однак, нікому не відправляєш
і лірики там стільки,
що хочеться викликати в когось емоцію,
а приходить тільки мовчанка.
і тихо-тихо стає, лиш зрідка чути,
як серце шепоче якісь слова.
і важко так зрозуміти їх -
бо знову не вгадуєш з географією
не та мова, якою пишеш листи,
і лірика вже стає ні до чого…
щоб виправдати себе -
наймаєш кілера для серця,
щоб не шепотіло більше дурниць,
яких і так ніхто не розуміє.
і думаєш потім,
коли вже серця нема -
“ну що таке час?
що таке час?
скільки його знадобиться,
щоб знову знехтувати географією
а ще анатомією,
коли серця нема,
а писати лірику все ще хочеться…
ну що таке час..?”
Категорія: Конкурс | Додав: Muse_Amelie (24.07.2013) | Автор: Анна Невірковець
Переглядів: 679 | Теги: Рівне, лірика, анна_невірковець, верлібр, вірш

Публікації інших авторів

Все, що було – пройде
Світанок
Ну, а як душа?
Коли сідає сонце
Звезды не увидят
Мої мрії
МОЯ ЗЕМЛЯ СТРІЧАЄ ЛІТО
Травневий дощ
І непомітним пензлем на вікні...
Почуй!

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]