Середа, 22.01.2020, 03:04
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Почуй!
Не треба! Молю!
Зупинися!
Зажди!
Невже не настане мій перший світанок?
Як добре було б нам укупці завжди,
І я б називав тебе лагідно - мамо...

І очі б у мене були голубі,
Бездонні, як небо погожими днями.
Надією був би довіку тобі,
І я б називав тебе лагідно - мамо...

Не знала б ніколи зі мною біди,
На старості літ не марніла сльозами,
І хліба доволі було б, і води,
І я б називав тебе лагідно - мамо...

Рідненька матусю! Мене не губи!
Життя не вкорочуй своїми руками.
Я б так тебе щиро і ніжно любив...
Благаю, почуй мене!
Матінко!
Мамо!
Категорія: Конкурс | Додав: mazyrnp (21.07.2013) | Автор: Наталя Мазур
Переглядів: 717 | Коментарі: 2 | Теги: мамо, вірші, лірика, крик, маля, Наталя Мазур, бажання, дитина

Публікації інших авторів

Травневі грози землю умивають...
Крила любові
Летіла думка в височінь
що знов не дзвониш?
Без назви
Я тебе цілував
Білий вечір (веснянка)
Мій вірний френд
Купити таткову любов
Ми шукаємо близьких у натовпі чужих

Всього коментарів: 1
0
1 mazyrnp  
Он як... А я і не знала, що тут ставлять оцінки. )))
Люба моя, не переймайтеся. Заздрісні люди є скрізь, навіть серед поетів. Те, що вони роблять - на їх совісті. Хіба від їхніх оцінок залежить вартість віршу?

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]