Четвер, 28.03.2024, 22:29
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Про вічне
Я у тому човні,

Що спинився у чорному небі,

Звідки падає сніг, та нічого не видно звідсіль.

За лаштунками хмар

Ніч знаходить загублений гребінь,

І чіпляє його, і навколо розтрушує сіль.

Охололи думки.

Розкололися всі ноосфери.

Тільки вічність і я, а між нами – блукаючий нерв.

Те старезне весло

Не верне мій затоплений берег.

От і ти не вертай молитвами своїми мене.
Категорія: Конкурс | Додав: Optimistka36 (23.07.2013) | Автор: Наталка Янушевич
Переглядів: 629

Публікації інших авторів

що в нас там на завтра?
Якщо мрієш писати вірші
ИГРАЕТ БОГ
Кохаю
Мовчить давно березова гаїна...
ТЕБЕНЕВИСТАЧАННЯ
Колискова життя
Розстріляний з’їзд кобзарів
Без назви
Маргарите современности

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]