| Головна » Публікації » Конкурс |
Іноді
| - іноді говорю з тобою подумки. це - безумство. - говорити з собою безумство? - говорити з собою ні. а якщо з тобою? - про що йдеться??? - одні реми. нічого відомого. нічого, що б можна було передати словами. це відчуття. ні. я ж не люблю тебе. але нав"язливою думкою спливають слова, позбавлені форми, тобто, не слова, а поняття, які за ними ховаються...але, коли ти говориш зі мною, я бачу і відчуваю їх, наче це духи, які постійно поруч. - вони білі і невагомі? - так, білі, але важать надто багато. тому часто болить голова. - ти любиш головою? - не люблю. головою. - а чим? - не люблю просто. - якщо просто не любиш, нащо ж важкі слова??? - це не слова, без оболонки, це по-за рамками, по-за розумінням, по-за свідомістю, по-за висловленим коли-небудь... - я ніколи не висловлююсь без оформленності... - без оформленності, формальності, без перформансу? - без. - безліч людей так роблять, але ніколи не зможуть висловити те, що потрібно, адже доки поняття через призму сприйняття перейдуть в слова, вони втратять значення. їх етимологію вже не відслідкуєш ніколи. тому, часто ми говоримо щось, що не є вже актуальним. не помічаючи, що для формулювання тої чи іншої думки затрачені зайві години, дні, місяці, роки... - вічність... - так, вічність ніколи не передати одним словом. це умовне позначення. насправді по-за ним багато і багато невідомого, прихованого, неосяжного... - а якщо ж просто не любиш, навіщо осягати? тоді просто скажи слово "вічність" і лягай спати. - бачиш, коннотацій уникнути неможливо, як і любові... - і ти говориш слово любов після того, як пройшла вічність?! :) - ?! - слово "вічність" промайнуло 4 репліки в зворотньому напрямку... | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Rena (21.07.2013) | Автор: Ірина Храмченко | |
| Переглядів: 915 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]