| Головна » Публікації » Конкурс |
Насправді
| бачиш: насправді мені так хотілося йти - веснами, мокрою після дощу бруківкою... йти, не ховаючись, тихо очей не відводячи, і не заточуючись, - просто пливти містом. веснами, тими, що пахнуть азартом і пристрастю - так, тільки так пахне квітень! і всюди - сніг. рожевий, ніжний, розсипчастий... сиплеться з самого ранку на наші щасливі голови. йти... і щоб нас не бачили, бо я вже стомилася, дуже стомилася бути наскрізь всім помітною... просто йти... крізь людей... і нема. нема мене, чуєтє? гарно ж як! місто моє - і ти. поруч. і нема в тім бажанні нічого огидного, ні осудливого, ні страшного, ні навіть реального, бо міраж все це. тиха фантазія. примха. сон. і всього цього - теж нема. є тільки я. і - біль. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: nevedusya (22.07.2013) | Автор: Мирослава Мельничук | |
| Переглядів: 881 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
