| Головна » Публікації » Конкурс |
Невигадана життєва історія
| Я люблю тебе до сліз! Тарас не знав і не здогадувався, що історія, в якій йому судилося бути одним із головних героїв, може стати подібною до справжнього індійського кінофільму. Коли б її розповіли ще до того, як це сталось – не повірив би. Але все ж не вигадка, а – правда. Ця історія розпочалася в дитинстві. Тарас добре пам’ятає той день, коли зрозумів – він закохався у дівчинку Тетянку – свою ровесницю. Завжди весела, усміхнена, вона була подібна до сонячної квіточки – ромашки. Здавалося, навіть найпохмуріший день відразу ставав світлим, коли вона з’являлася на подвір’ї. У своєму дитячому сердечку хлопчик відразу вирішив: вона буде моєю дівчиною, а тому щодня намагався бути поряд з нею: разом гратися, ходити в дитячий садочок, у місто по морозиво. Пізніше – до школи, і навіть в один клас. Тарасик любив її, про це не раз говорив їй. Дівчинка, посміхаючись щоразу, цілувала його у щічку і відповідала: «Я тебе також». Хлопчина дуже боявся втратити своє кохання. Від’їжджаючи у село до бабусі, зі сльозами на очах постійно благав своїх батьків вмовити Тетянчиних рідних відпустити їхню донечку з ними. А коли ті не дозволяли – сумував, відмовлявся слухатися. Одного дня сталося те, чого він найбільше боявся. Перебуваючи у селі, Тарас мимоволі почув із розмови батьків, що його Тетянка кудись виїжджає. Він не знав, куди саме, але готовий був бігти за нею далеко-далеко. Батьки ж, дізнавшись про таке бажання сина, наступного дня були змушені їхати разом із ним у рідне місто. Повернувшись додому, хлопчина відразу побіг до Тетянки, але в квартирі, де жила її сім’я, зустрів нових господарів. Ні вони, ні сусіди не знали, а може, не хотіли казати, куди саме поїхала Тетянка зі своїми батьками. З того дня світ для хлопчика набув сірих відтінків. Поволі час залікував рану. Нові знайомства, друзі, веселощі. Якось, працюючи в Інтернеті, він натрапив на світлину дівчини, яка йому видалася знайомою. Після недовгих роздумів він швиденько написав їй листа, в якому попросив розповісти щось про себе. Вже наступного дня отримав відповідь з далекої Австралії. Читаючи, він відчув, як сльози з’явились на очах. Серце від радості кричало: «Це – вона! Моя Тетянка». Сюзанна, а саме так звалася колишня Тетянка, розповіла, що колись жила в тому місті, що й він тепер, знала хлопчика на ім’я Тарас, з яким хотіла б зустрітися знову, бо продовжує його любити. Того вечора Тарас не йшов, летів на крилах щастя. Вдома відразу з порогу повідомив новину батькам. - Завтра напишу їй нового листа. Запрошу в гості до себе, – сказав їм. – А якщо запропонує - поїду до неї. Щодня хлопець писав Тетяні листи. Не приховував своїх почуттів до неї, зізнавався у любові. Дівчина відповідала взаємністю, але приїхати не обіцяла. Проте це не було перешкодою для спілкування: завдяки Інтернету вони навіть змогли побачити один одного. Про їхні зустрічі у всесвітній мережі знали майже всі мешканці будинку, дехто навіть заздрив, хтось позаочі насміхався з цього. Але Тарас не переймався тим, а лічив дні до літа, а вдень – роздумував над словами, які скаже під час зустрічі. Та одного дня сталося те, на що він не сподівався. Тетяна, якій був готовий подарувати всі зорі неба, кудись зникла. Не відповідала ні на листи, ні на телефонні дзвінки та повідомлення. Незважаючи ні на що, Тарас вирішив їхати. Таємно від батьків зібравши потрібну суму, наступної ночі запланував вирушати у далеку дорогу. Але телефонний дзвінок мобільного і голос, який линув з нього, змінив усе. Хлопець відразу впізнав його, здавалось, той голос дуже-дуже близько. - Я тут, я – поруч. Лиш простягни руку. Він не повірив власним очам, коли, відчинивши двері квартири, побачив у темряві силует Тетяни. - Ніколи, ніколи більше від тебе не поїду, бо дуже люблю, - цілуючи його, прошепотіла дівчина. - І я…. Я люблю тебе…. Люблю до сліз, - пригортаючи свою кохану, відповів Тарас. Олег Погинайко | |
| Категорія: Конкурс | Додав: prozaik21 (26.07.2013) | Автор: Я люблю тебе до сліз | |
| Переглядів: 665 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
