| Головна » Публікації » Конкурс |
Татове благословіння
| Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї. (Приповісті 22:6) На таткове спираючись крило, Колись маленьке, пташеня зросло, Та вже готове вилетіти з гаю. І часом з вуст розчулених батьків Тече потік невимовлених слів, Якими ті орлят благословляють. Шаблонів я для тебе не створив. Життя хитке, хоч дякуй, хоч свари (Затертий варіант давно не діє), Складається воно з невисипань, Взаємних й нерозділених кохань І вогника останньої надії. Некрасномовний я, ти зрозумій, Що ти – мій син, я – батько вірний твій: Батьки завжди пишаються синами. Однак, надходить визначений строк Зробити другий самостійний крок, І не до рук, простягнутих батьками. У відчаї дурниць не нароби. І ми, було, до потягу журби Робили неминучі пересадки. Романтик мій юнацької пори, Зламай її, зміни, перетвори Реаліями іншого порядку. Десь схибиш – не вагаючись, поправ, Слабким здаватись не давай підстав, Нехай не торжествує твій нападник. Довірся Слову і собі затям, Що тільки Бог – Володар над життям, А ти – Його талантів розпорядник. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Рубцов (24.07.2013) | Автор: Ігор Рубцов | |
| Переглядів: 771 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
