| Головна » Публікації » Конкурс |
Олівці
| Доба добою. Хай буде як є. У кожної доби є щось своє. У кожного вікна — свої дощі, що пишуть сльози десь на манівці. - А олівці? - А в нас вони не чорні, а кольорові: сині пурпурові... - І як розмалювати ними світ? - А спробуй жити, як весняний цвіт. І, може, небо нині що сумне вже завтра буде світло-голубе. А крила у Ікара не згорять і нам з-під олівців щасливо полетять. А подивись, яка трава зелена, а це ж можливо теж для когось небо. Скажи мені чого ти хочеш більше? - Я хочу аби ти писала вірші. А їх розмалюю. Ось і все. І знову буде все в житті не те. - Давай ми зараз намалюєм правду, немов ріку, яка руйнує дамбу. Ти уяви, що хтось почує це, і скаже: “Оце так-так — це справді саме те!” - А як дощі?.. - Дощі шумлять в вікні і пишуть свої сльози олівці. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Snayper (25.07.2013) | Автор: Марія Пак | |
| Переглядів: 604 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
