| Головна » Публікації » Конкурс |
Лист, який не випередив потяг
| Певно ти тільки сідаєш у потяг. Наша розлука триває дві години та тридцять три хвилини – мені вже самотньо. Я все ще не можу збагнути, чому треба шукати своє покликання так далеко від дому. Сум переповнює мене. Ти, прочитавши цього листа, роздратовано скажеш: я хотів забрати і тебе. Та я не портрет у рамці, а людина, яка має свої зв’язки із місцем, де народилася. Мати, я не можу покинути її одну у цьому старому будинку, який всмоктав в себе радощі і печалі багатьох поколінь. Інколи я заздрю твоїй байдужості. Як би в мене була хоча б її половина, то зараз я би сиділа поруч із тобою у задушному плацкартному вагоні. Часом твоя байдужість мене лякає. Завдяки їй, ти поїхав. Я уявляю, як мій лист наздоганяє, а потім випереджає твій занадто повільний потяг; як ти заходиш у своє нове помешкання, а у поштовій скриньці тебе вже чекає мій лист; як ти відкриваєш його, помічаєш знайомий почерк і те, як він змінився через тремтячи руки; як ти, не розпаковуючи валізи, відправляєшся на вокзал і купляєш квіток додому. Це лише фантазії. Завтра вранці ти вже будеш у своєму новому місті, а пошта працює нешвидко. Може післязавтра ти і отримаєш мого листа. Проте він не зворушить тебе настільки, скільки хотілося б мені. Жалкую, що шкільні роки промайнули, наче блискавка. Навчання у школі тримало тебе на прив’язі. Наївно було вважати, що ще тебе притримували почуття до мене. Вчора був випускний, а сьогодні ти вже поїхав. Придбав квітки заздалегідь. Квітки…тільки це і тішить мене. Ти купив два. Один так і не знадобився, сподіваюся ти його здав, бо зайві гроші тобі наразі не завадять. Знаю, зараз ти знов розпочнеш звинувачувати мене. Пробач, як би я не хотіла бути разом із тобою, я не можу. І мені здається, ти знав, що я відмовлюсь, коли купляв ці кляті квітки. Не полишай вечірні прогулянки. Я теж буду вечорами блукати на свіжому повітрі; ходити сама тротуарами, котрі звикли витримувати нас обох. Не турбуйся, що я буда одна у темряві вулиць, позбавлених ліхтарів; ти ж знаєш, у нашому маленькому містечку ніколи нічого кримінального не трапляється. Краще ти будь обережним. Цілую,твоя | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Sera-fima (24.07.2013) | Автор: Шапошнікова Настя | |
| Переглядів: 677 | Теги: |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
