| Головна » Публікації » Конкурс |
Вісімнадцять
| Буде вічно мені вісімнадцять із крихтою років. Все омана в житті, і моїх двадцять два – теж омана. На короткім шляху, але, дякувать Богу, широкім, не здолає юнацького духу дорослість погана. Та все ж навіть якби моє тіло закуталось в зморшки, і міцна сивина обліпила волосся, мов іній, все одно не змогла би несхибна природа-ворожка на ясні вісімнадцять накинуть змужнілої тіні. Не загусне душа, не візьметься шершавістю й пилом, не зав’язне в бутті, не прогнеться під важкістю ноші: в вісімнадцять її ніжновранішнє сонце зігріло, залишивши як є назавжди ці роки найдорожчі. Хоч усюди мене й переслідує зрілість жорстока, мовби зграя вовків у засніженім полі заблуду: це для неї дурної важка й нездійсненна морока – вісімнадцятирічним я був, залишаюсь і буду. Аніколи не стану серйозним, розважливим дядьком із сумними очима підбитого пострілом звіра. В вісімнадцять усі твої мрії та справи в порядку, це вже потім людей надгризає проклята зневіра. Проживу юнаком , як філософ, як лицар – преславно, заграючи з тією, яку так змужнілі бояться. Мені легше, ніж їм, бо ж я відаю добре віддавна, що й помру молодим – у безстрашних своїх вісімнадцять. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: OST (25.07.2013) | Автор: Demitrius Aquarius | |
| Переглядів: 719 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
