Середа, 02.07.2025, 07:35
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Я - риба. І я знаю, як з цим боротися
Сьогодні я зрозуміла,
Що була надто несправедлива до всіх,
Чекаючи вхідних
Від тебе,
Я хотіла лиш одного -
Говорити.
І зовсім, знаєш,
Зовсім не хотілось слухати
Особливо тебе
Та й інших теж
Просто не дочекалась черги -
Коли всі розказували свої історії, заснула.
А там вчилась плавати заново.

Я поки ще риба –
Плавати вмію,
Але все частіш забуваю
(У риб, кажуть, коротка пам’ять).
І хочу, чуєш,
Я хочу говорити!
Стільки всього розповісти потрібно…
А вхідних від тебе нема.
Сама ж не дзвонитиму -
Риби не вміють.
Рибам не гоже
Балакати по телефону.
Але нічого – скоро вийду на сушу,
Коли зовсім розівчусь плавати,
Коли зовсім перестану мовчати,
Тоді хтось нещасний
Все-все вислухає (може почує?),
Може, заплаче –
Я ж риба, що не вміє плавати
І ще поки боїться балакати вголос,
Боїться пропущених від когось дзвінків.
Категорія: Конкурс | Додав: Muse_Amelie (24.07.2013) | Автор: Анна Невірковець
Переглядів: 658 | Теги: риба, вірші, Рівне, анна_невірковець, верлібр

Публікації інших авторів

На війні, як на війні
Намалюй мені небо кавою
Револьвер
Відпустити тебе залишається
Останнє побачення
Я выпью всю твою любовь(набросок)
КОЛОМИЙКИ ПРО ІВАНА ПОПОВИЧА.
Загублена щирість
Криві дзеркала
Елене

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]