Середа, 08.05.2024, 06:00
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

А літо знову ставить на зеро...
А літо знову
Ставить на зеро
І пише вірші
До самого рання,
Молодика золочене перо
Вмочивши
У чорнильницю смеркання.

Пусти мене.
Хай буде все, як є.
Піду сама
По долі гостролезій -
І заболить мені
Ім'я твоє,
Мов чорні стигми
Білої берези.

І аж тоді,
Коли твоя душа
Мене відпустить і забуде тихо,
Програвшись
До останнього гроша,
Заплаче літо
Осені на втіху.
Категорія: Конкурс | Додав: ведмежатко (20.08.2013) | Автор: Галина Гнатюк
Переглядів: 716 | Коментарі: 4

Публікації інших авторів

Ну, а як душа?
А за окном снег, как и тысячу лет назад
Перебираю нежно ветви ивы...
Я войду в твою плоть...
Криві дзеркала
Мовчить мій Бог
Вище почуттів
Ми шукаємо близьких у натовпі чужих
І знов надворі дощ при сонці...
Співає пісню соловей...

Всього коментарів: 4
2 k_sydorchuk  
0
Чудовий вірш, кожне слово ніби мелодія smile

4 ведмежатко  
0
Спасибі, рада бачити на своїй сторінці! dry

1 Rena  
0
Гарна лірика!

3 ведмежатко  
0
дякую, що Вам не спалося над моїми віршами - о такій порі... happy

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]