Вівторок, 01.07.2025, 14:14
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Не держава, це обшир, межею на мапі...
Не держава, це обшир, межею на мапі
віртуально позначений задля споко́ю,
щоби душі Титанів сталево-кошлаті,
розтопившися воском, впились блекотою.
Так, була! Та нема – затонула в сторіччях,
розпанахана бидлом азійсько-смердючим, -
стореально гігантська з ор’янським обличчям,
що лякала залізом, чужі землі рву́чи.
А до того, ще глибше – все слава та слава,
а там трохи поодаль – пів світу в долонях:
ця історія писана грізно-криваво
під руки української вла́дарний помах.
Закидають нам – гречко- та хлібо- ви сії,
від поча́тків життя лиш раби-недолю́ди,
а в ґрунтах підмурівки світів мовчазнії
не розкажуть, хто автор Земної споруди.
Як за вІсімсот років ганьби та кормиги
залиши́лись з найбільшим просто́ром Европи,
то скажіте, на милість, якого же лиха
володіють найкращим останні холопи?
Бійтесь Бога! Якщо моя нація в горі
не лише не згнила від смертельної рани,
а й здобула в борні терени́ неозорі,
що ж буде́, як вона дряпіжни́цьки повстане?!
Ех, якби ті фундаменти вміли сказати,
оповІсти колишнє вкраїнської сили,
імена указавши, топоніми й дати,
ви на вічнії віки дурні б остовпіли.
Хоча з іншого боку – усе це на краще
(ми до витоків так чи інакше повернем):
те бо гідне до Бога рівняється завше,
що людьми відкидалось, як всу́ціль нікчемне.
Категорія: Конкурс | Додав: OST (25.07.2013) | Автор: Demitrius Aquarius
Переглядів: 600

Публікації інших авторів

Люби мене
Дитинство моє золоте
Мимолетное
СВОБОДА — ОСОЗНАННАЯ НЕОБХОДИМОСТЬ
За луками
Почему ты ко мне не пришел?
Лишь бы не думать о тебе
Себе долаючи
А я подумав, що вже скоро осінь...
аби лиш

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]