| Головна » Публікації » Конкурс |
Зігрій...
| Зігрій мене холодом, ніченько спрагла, розпиленим тмином трояндових вин: я хочу забути лиш те, як наснага кохання виносила горісний кпин. Зв’яжи душотворно нескраєну волю, візьми у долоню слабкі почуття. Надіюсь, проораний щем по стодоллю розгубиш, щоб вік не зійшло вороття. Не хоче нічого жалоба примхлива: ні любощів казки, ні гнівних страждань, а дактилю тільки. Вона ж бо вразлива! У ньому минувщини збудусь спіткань. Ласкавії ручки зігрій, нелукава, у глеку води, що вони пролили за світло омріяне. Пише заграва й листами реве, та часи одгули. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Nastia (21.08.2013) | Автор: Анастасія | |
| Переглядів: 649 | Коментарі: 7 |
|
|
2
Золото, а не вірш!
|
1
Ви дуже талановита, панночко! 
|
|
2
Крихкою немов кришталь є дуща дівчини, котра хоче забути неприємні минулі події у своєму житті (стосовно кохання). Юна тендітність не прагне нічого, окрім спокою і забуття про минуле. Почуття її вже холодні, тому і звертання до ніченьки, щоб та "зігрівала" серце панночки холодом є прекрасною поетичною антитезою і чудовим початком вірша.
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]