| Головна » Публікації » Конкурс |
Вовкулака
| В дикій хащі звір страждає, Місяць... в далечінь тікає... Темно..., моторош на дворі... Чорне небо... - стліли зорі... В ці часи терпіти мушу, Як вовки терзають душу. Очі кров’ю наливає, З пащі - лиш виття лунає... По живому рвуться жили, Мить гранична від могили. Срібна хвиля з шерсті в’ється, Серце - відчайдушно б’ється! Лиш йому, хоч і не зряче Все чуже вбрання звіряче! Чує лиха згубне діло, Та й боронить... тлінне тіло. Кара це... за тяжкі вчинки: За безпечність; втрату жінки; Сором; гріх; зачарування, Довгий шлях в відчарування... Й доки йдуть повільні роки, Ж ити... Вовкулаком поки... Й хижаком в обіймах ночі, Напувать... криваві... очі... | |
| Категорія: Конкурс | Додав: koroldanila (24.07.2013) | Автор: Данило Київський | |
| Переглядів: 665 | Коментарі: 1 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
