Субота, 04.05.2024, 12:14
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Тернова Квітка
П’ять пелюсток,
мов п’ять почуттів в мені -
кольору білого.
Того самого, що розкладається на спектр
і виблискує веселкою
у краплинах після дощу.

Смаку терпкого -
такого ніколи вже не забудеш.
І не сплутаєш ні з чим.
Тому не цілуй мене більше - гірчитиму тобі.

Світлолюбна.
Прагну світла і сонця -
чистого, справжнього, вічного.
В цьому знаходжу сили аби рости і квітнути.

Вростаю корінням глибоко, майже у серце.
Шукаю ґрунту, де б могла прийнятись і вижити.
Втрачаю опору під ногами,
чіпляюсь за бідну землю чагарників на узліссі,
борюсь з останніх сил...

А сльози мої -
чорні від горя і смутку - рясні і блискучі.
Збери їх - вони на морозі настояні,
зрілі і чимось навіть солодкі тобі.

Коли вже цвіт облетить, мов останні листи до тебе,
збери їх усі - до єдиної.

Вино те - густе, червоне - нехай смакує тобі.
Тільки не згадуй про мене.

А поки квітне мій сум - не настане весна.
Недарма ж квітень ще називають
зимою терновою...
Категорія: Конкурс | Додав: nevedusya (22.07.2013) | Автор: Мирослава Мельничук
Переглядів: 793 | Коментарі: 1

Публікації інших авторів

Мечта ангела....
Я тебе благодарна за часы одиночества возле о...
Как много моего с тобою связано
Ушел и остался там
Насправді
І знов блукає осінь містом...
Коханому
Як до вподоби після спеки...
Хто б міг подумати
Планеты не нужны друг другу

Всього коментарів: 1
1 mazyrnp  
0
Глибокозмістовно та філософськи.
Сподобалося.

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]