| Головна » Публікації » Конкурс |
Собаки плачуть
| Не стало батька, вже пішла від нас і мама, Давно їх душі вознеслися до небес В обійсті пустка поселилася з вітрами. Але його ще сторожує вірний пес. Барбос старий вже, бо ж собачий вік короткий, І вже на очі трохи став недобачать. Без хазяїв був сам, як палець одинокий, Його сусідка узялася доглядать. Та з двору йти Барбос нікуди не збирався, Як дід старий на сонці боки свої грів. Село лягало спати – він же не вкладався – До неба писок піднімав і тоскно вив! Після розлуки, після довгої тяжкої У двір батькІвський тихо увійшла я знов – Мені назустріч вже ходою нетвердою Старий, сліпий собака ледве-ледве йшов. Присіла, вІн лизнув лице моє гаряче Від хвилювання вже ні слова не сказать. І раптом збігла по щоці його собачій Й мені на руку капнула гірка сльоза. ..................................................... Собаки плачуть, ви повірте, люди, плачуть! Їх сльози котяться, великі, мов горох… Собака ждатиме і вам усе пробачить, Бо ви для неї Друг і Цар і Бог! | |
| Категорія: Конкурс | Додав: muzima29 (23.07.2013) | Автор: Олена Бондар | |
| Переглядів: 622 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
