Головна » Публікації » Конкурс |
Віночки
Плете дівчина віночок - на полях покоси, Кольорові стрічки вправно, заплітає в коси. Ромашками й маків цвітом, чоло прикрашає. Про кохання лагідно пісеньку співає: Де ти суджений мій милий, сокіл легкокрилий? Озирнись до мене доля - змилуйся Всесилий! Спрагле серденько дівоче приголуб в долоні, Радість принеси й розраду, сліз зжени полони... Ось й весна-красна у дім - молода, як Леля! Вишні цвіт зплела віночком з вусиками хмелю. В вишиванці червоніє, стигла, мов калина... Вже стоїть засватана дивоцвіт дівчина. Пісні радістні лунають, про любов віщують! Столи пишно накривають, щедро розкошують! Смачні страви подаються, молодятам - гірко! Поміж палкими вустами полум"янить зірка!... Життя лине і по вінця наливає щастям. Уквітчаних молодяток нездолать напастям. Міцно з"єднані любов"ю, плинуть в майбуття, Взявши пісню солов"їну й щирі почуття... Де добробут і злагода, час біжить, мов хвиля, Дружні серцем молодята жнуть бузкові милі. Буйним вихором кружляють в пелюстках надії, Щоб здійснились найжагучі калинові мрії... Рясно поросли волошки - жінка знов співає, З них віночок виплітає й дітей пригортає. На чоло, у ніжних ружах накида хустину Вабить для малят рідненьких долю лебедину... Час іде і шлюбну пісню виспівує доньці Сяють сльози від радості, як роса на сонці. Мужнім рухом і синочок обійняв дружину... Вистеляє мати нову в маках скатертину... Та роки не знають спину і течуть як ріки… Сріблом зарясніли коси, просльозились віки… Облітає тихо літо… Осінь недалеко… Вже до діточок в гніздечко прилетів лелека. Гарних виростила діток жінка-берегиня, В путь щасливу, мов ластівок, відправила нині... І косички зі стрічками випліта онукам, Знов віночоки із мальвами пестять теплі руки! | |
Категорія: Конкурс | Додав: koroldanila (24.07.2013) | Автор: Данило Київський | |
Переглядів: 666 | Коментарі: 1
| Теги: |
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]