Зачепило і вкотре заставило замислитись над цитатою Г.Сенкевича з "Quo vadis" (з листа Петронія до імператора Нерона): "Будь здоров, но не пой, убивай, но не пиши стихов, отравляй, но не пляши, поджигай, но не играй на кифаре, — вот чего тебе желает и этот последний дружеский совет посылает тебе ценитель красоты."
Коли пишу, завжди здається, що "вбиваю поезію" - "міряю" до себе цю цитату. Тепер "мірятиму" ще й цю Вашу поезію. Спасибі.

Ти індивід?! До біса! Ти шаблон!

вся правда про світ у кількох словах.

просто чудовий вірш..відкриває всю реальність нашого життя..

Це найкращий вірш, який я коли не-будь читала. Дуже вам за нього дякую.
До речі, ви, мабуть, знаєте, що його цитують, ледь не усі на сайті.
Ви прекрасно виразили свої і в тому числі мої почуття і ставлення до поезії. Верлібр - це не поезія, я так думаю(не хочу нікого ображати)
І ще раз дякую, за такий прекрасний твір мистецтва))

Те, що його цитують, стало для мене приємною несподіванкою))) не бачила)
а за такий коментар спасибі)))))

СУПЕР!!!!!

ГАРНО-ПРИГАРНО......

Ви молодець! Вірш класний. Тема, посил... Все супер! Надіюсь, він увійде в збірку!

Топи натхнення, заморожуй рух,
Губи свій світ у просторах верлібрів.
Ця крига слів мистецтву не потрібна.
Вбивай себе! Поезію не руш!

СУПЕР!!! Настільки актуально в засиллі графоманії та головоломних модернових, часто вульгарних, викрутасів. Дякую!!!

я вам щиро дякую за розуміння)

5+

Гарний вірш!