Вівторок, 29.11.2022, 07:52
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Перше (нещасливе) кохання
Моя любове, я тобі не вірю!
Не раз лишав мене на самоті.
Був сум і сльози на моїм подвір'ї
коли поїхав у чужі краї.

Сміялись друзі, що знайшов там іншу,
та не хотілось вірить ні на мить,
як згадую, то навіть трохи смішно...
по-правді ж досі ще душа болить.

Тебе чекала довгих десять років
втомилась, тай пішла я під вінець
бо думала, що другий,кращий хлопець
покладе тим стражданням всім кінець...

Я помилилась...з нелюбом неможу
судить мене посміє тільки бог
неправі були люди,що казали
"Його любові вистачить на двох"

Ми розійшлись...а ти якраз вернувся
всі говорили, що зійдемось ми
та ні ж...куди мені до тебе?
Хатина власна, гроші і "понти"

Дівчата липнуть і малі й великі,
а друзів в тебе... "греблю хоч гати"
на мене подивився ти здалеку
і навіть не подумав підійти.

Був сміх і сльози в мене на подвір'ї,
як нагулявшись повернувся ти,
Моя любове, я тобі не вірю!
Іди! Мене ж назавжди відпусти!
Категорія: Конкурс | Додав: galynkaa1984 (23.07.2013) | Автор: Білоус Галина Богданівна
Переглядів: 796 | Коментарі: 1

Публікації інших авторів

Аж жити знову захотілося…
Розбите небо великого Че (сподіваючись на пов...
Озеро
Айболить (англійська для дошкільнят)
Сон
Світанок
сестрі.
Пофарбую в синє небо...
Ми.
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет

Всього коментарів: 1
1 Olga  
0
дуже красивий вірш

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]