Вівторок, 01.07.2025, 11:45
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Українським перевертням, лицемірам і фарисеям ! (Стосовно мови і взагалі).
«За краще нам - на мові брата розмовляти,
а ніж чужинцям зад лизати.
Так ліпше буде. Й більш безпечно.»

Буває різне у природі. Наприклад. Виродки в народі.
До вас звертаюсь, небом кляті! Невже вам руські винуваті?
Сьогодні ви - вже українці? А вчора?.. Мовчки. Поодинці,
Як ті поганії ординці, пошану, славу добували
Й грошей побільше загрібали собі у пельку, а не всім.
Бо ж мову рідну забували. Й перед братами хизували
Московським «говором» своїм.

А зараз брешете без міри ви, знахабнілі лицеміри!
То ж ви, бува, позабували, як Україну продавали
Гуртом і в роздріб, щоби отримати чини?!
Чи вже не чуєте вини ви перед Ненькой? Бузувіри.
«Без мила лізли», а нараз? Страждальців корчите?
Вас - заставляли? То може скажете кого? Скажіте – де?
Скажіте – хто? І де була така вказівка? Чи може знає теє «Спілка*...»?

На Україні ж українське в той час було, а не англійське,
Не «мериканське» й «німчурú». То ж - «не гоніть тепер мурú».
І не кажіть: «Нас - «з о б і ж а л и». Бо все своє на той час мали.
Не тілько мову, а й – усе! Театри були, були школи і люд балакав,
Як хотів. Чого ж ви брешете по тім, що вам забороняли мову?

Погляньте ж навкруги наразі... Повсюди західна зараза
Заполонила все і всюди. А люди наші? Н а ш і люди?!
Оті двогорбії верблюди. Впряглись в ярмо, немов воли.
В ярмо впряглись...І на чужого. І на свого, і головного**,
Що мýштрить нас на їхній кшталт і, навіть, до якого Бога
Іти - указує дорогу...
Пораду я хотів би дати, аби до розуму призвати,
До істин і понять відомих. Щоб г`ірку чашу не іспить,
Спочатку того, як плюватись, в собі тихенько розібратись...
І з сорому людського додолу очі опустить,
І вже н і к о л и ! не трубить, що вам забороняли мову.

*Мається на увазі «Спілка письменників України».
** Мається на увазі бувший президент України В. Ющенко.
Категорія: Конкурс | Додав: bohane (24.07.2013) | Автор: Глєб Бєлінскій
Переглядів: 607

Публікації інших авторів

Перше (нещасливе) кохання
До тебе
Ніжність
Никогда я не был хулиганом
Нова дорога
Художник
Вряд чи вигадає хтось за нас...
Одинак
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Бокал амнезії

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]