| Головна » Публікації » Конкурс |
Солодкий сон
| В красі осінній, наче дівчина – хатина. Курличуть сумно журавлі у висоті. Немов в намисто, вбралася калина. Рясними гронами красується в дворі. Сидить старенька на порозі, спочиває. На скронях сивина, як білий сніг. Пожовклий лист, тихесенько кружляє Багряним килимом встеляться до ніг. Зашепотіла золотиста днина. Заколисала жінку,як мале дитя. І сниться сон їй, що вона дитина. Біжить чимдуж босоніж, край села. Вже колосків назбирана торбина. Тепер скоріш до дому, на обід. А у дворі, красується калина. Чарує погляд, гронами ягід. І сниться їй:вона струнка дівчина. Свати із рушниками в двір ідуть. Теплом пашить осіння днина. Музики весело в сопілку дмуть. І сниться знову:Сутінки. Хатина. Сім’я весела. Вечеря на столі. А у колисочці, мала дитина. Мов янголятко, посміхається у сні. Всміхнулася крізь сон старенька,сяє. В ту мить, неначе квітка розцвіла. На тім й, прокинулась. Вже вечір догорає. Оглянулась. Нема нікого. Лиш вона. Сльозу утерла. Підвелась. Зітхнула. Ввійшла в хатину у свою пусту. Щаслива мить, зі сном її минула. Зоставила у серці лиш журбу. Вже сутінки. Навколо все дрімає. Лише шумить калина, мов ріка. Все бачила вона та добре знає, не сон солодкий був це,а життя… | |
| Категорія: Конкурс | Додав: voljavik (23.07.2013) | Автор: Мотруніч Віктория Миколаївна | |
| Переглядів: 606 |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]