Субота, 20.04.2024, 01:26
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

ТУТ
Тут, де закопана твоя пуповина,
Де загублена дощечка від колиски,
Ти, столичний, почуваєшся винним
Перед вікнами в хопті, що уламками скла виблискують,
Перед зниклими видами якихось птахів і бабок,
Перед родичем, ім’я якого забулося,
Перед плотом, поваленим так незграбно
Туди, де колись була вулиця,
Де усе говорило до тебе єдиною мовою,
Повелителем звало, земель, джерел і вітрів,
І давало безмовні свої настанови
Просто неба, під хатою, у дворі.
Тут ти створював модель свого всесвіту,
Досконалішу, ніж кар’єрна драбина,
А без тебе усе загубилося безвісти,
Запліснявіло, збігло невпинно.
Німо випитий, чимдуж зриваєш ланцюг суєти,
Утікаєш з калькульованих буднів та вихідних елітних.
Тут сам ти не віриш, який же насправді ти,
Тут майже потрапив у невідоме століття,
Мов на похорон власний тебе возили,
Але
дивним
чином
саме
тут
ти
набираєшся
сили.
Категорія: Конкурс | Додав: Optimistka36 (23.07.2013) | Автор: Наталка Янушевич
Переглядів: 723

Публікації інших авторів

Крила долі
З роками я стаю молодшим...
Я к тебе не приду – не зови...
ІІІ королі (Скорочено)
В ліс на галявину, лицем в траву упасти...
Така самотність...
Крылья судьбы
Вторых единственных больше нету
Молодість і зрілість...
нап'юся щастя

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]