Головна » Публікації » Конкурс |
Дев'яте, одинадцяте, тисяча дев'ятсот вісімнадцятого
Нерви панували на обличчі полковника Мончинського, голови зборів командантської старшини. - Тобто ви всерйоз вважаєте, що ця єдина панцерна машина здатна витворити справжні дива і стати нашим магічним списом? - критично кинув полковник. - Беру озвучене вами твердження під особисту поруку честі офіцера війська Польського. Авто, заготоване техніками минулого тижня, має у своєму тілі чотири скоростріли та доста броні, аби проїхати вулицями Міцкевича, Ягайлонською і викурити присутність гайдамаків у довколишніх будовах аж до дільниці на Карла Людвика. Рух нашого панцерника надасть карт-бланш крісовій атаці зі сторони Єзуїтського городу. - Лапінські, ви досліджували до моменту нашого збору те панцерне авто у ділі? Хоча б у наближених до військового діла умовах? - запитав Мончинський. - Ні. Та наголошую, що скориставши паралічем, русини готові дістати нас на головному гостинцю, про це мені щодня доповідають джерела з Народного дому. Ми не можемо зволікати з можливістю контрудару. Полковник Мончинський не знайшов відповіді. Його мовчання стало правдивим тлом становища, у якому польська начальна команда опинилась у цю пору. Полишення на поталу долі усього львівського гарнізону, постійна загроженість стратегічних позицій на різноманітних напрямках - площі святого Юра, головного гостинцю та кадетської школи, не залишали полковнику шляху для надання іншої резолюції. ...дев’ятого листопада тисяча дев’ятсот вісімнадцятого року умілий стрілець, поручик Осип Сідинський, вимірив свого кріса у вікні палацу Голуховських в отвір авта, де був скоростріл, і трьома влучними стрілами зробив його нездатним до дальшого бою. Авто мусіло рушити вперед, аби не наразитись на шкоду куди гіршого порядку. Трохи нижче привітала його градом куль і ґранат українська залога будівлі галицького сойму. - Стрільно заряджай! Вогонь! Панцерник не витримав рукостискання січових мінометників. Із пробитою від куль та осколків бляхою, залишки екіпажу ганебною задньою ходою скерували скалічену гору металу у напрямку до Святоюрської гори, аби констатувати провал броненосного оптимізму у львівських змаганнях. | |
Категорія: Конкурс | Додав: lazzio90 (23.07.2013) | Автор: Юлько Гоноровий | |
Переглядів: 1278 | Коментарі: 1 |
Публікації інших авторів |
|
Дивно, жодного коментаря... А мені здавалося, що тут має бути багато захоплених коментів! Напишу я
Отже, сьогодні отримала альманах. Звісно, що найперше зацікавилась прозою. Була приємно подивована, прочитавши цей коротенький нарис. Підозрюю, що це лиш фрагмент чого більшого. Де можна прочитати? |
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]