| Головна » Публікації » Конкурс |
Ти
| Твоє серце — капустина: теж зелене і туге. Приросло тобі до спини та й додолу її гне; А у серці купа листя, а не пристрасті орла, Слава Богу, якщо чиста, а не чорна і гнила. Твої очі — то горіхи. Шкаралупою зросли. Забагато в них потіхи, їх закрили мрії, сни. Вже горіхові осердя всохли, канули в імлу; Очі, очі би продерти! (Треба сапку і мітлу.) Твої руки — наче терен. І не нігті, а голки. Сіють горе, а не зерна, і стогнання гомінкі. Кострубаті, сірі пальці обертають на пісок Все: ідею, мрію, працю, чари міфів і казок. Тож нема уже людського — анічого у тобі! Є рослина і дорога крізь поля, поля журби. У душі, неначе гума, гірко тягнеться ніщо. Біля дзеркала я думав… І подалі відійшов. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: shestopalov (27.07.2013) | Автор: В'ячеслав Шестопалов | |
| Переглядів: 618 |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
