| Головна » Публікації » Конкурс |
Спориш
| Вночі уяву обступили клени, і спогади явились уві сні: покрилась стежка споришем зеленим, і я босоніж бігаю по ній. Збираю роси і тягнусь до сонця, і плутаюсь у килимі трави. Вона мені за мага-охоронця - на збиті ноги накладає шви, і наче баба-знахарка лікує від всіх хвороб, а ще - від забуття. А я росту, міцнію, козакую... А десь там бовваніє майбуття. І поза вуха монолог повчальний, що стежка - пам'ять, а не просто мить. Дізналась, що спориш-гірчак звичайний... Отож душа за юністю й гірчить. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Jcsym (05.04.2019) | Автор: Лариса Бєлкіна | |
| Переглядів: 189 |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]