Вівторок, 02.06.2020, 04:11
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Спориш
Вночі уяву обступили клени,
і спогади явились уві сні:
покрилась стежка споришем зеленим,
і я босоніж бігаю по ній.
Збираю роси і тягнусь до сонця,
і плутаюсь у килимі трави.
Вона мені за мага-охоронця -
на збиті ноги накладає шви,
і наче баба-знахарка лікує
від всіх хвороб, а ще - від забуття.
А я росту, міцнію, козакую...
А десь там бовваніє майбуття.
І поза вуха монолог повчальний,
що стежка - пам'ять, а не просто мить.
Дізналась, що спориш-гірчак звичайний...
Отож душа за юністю й гірчить.
Категорія: Конкурс | Додав: Jcsym (05.04.2019) | Автор: Лариса Бєлкіна
Переглядів: 8

Публікації інших авторів

Я не люблю коли кричать на мене...
Сьогодні настрій – як ніколи...
І як то не впасти
Праздник Бездельника
Грусть, она ведь так условна
Піднімається димок...
п'ять копійок
Всім знайома Осінь
Сумні і тихі дні прощання...
Якщо мрієш писати вірші

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]