| Головна » Публікації » Конкурс |
Спогади Безсмертника
| Чи думали про те ви, люди, Хто сотні літ назад тут був? Життя й тоді бурліло всюди, Я те все бачив і навіть чув. Я пам’ятаю тії днини, Як кров лилась частіш дощу, І крик маленької дитини, Для мене був гостріш ножа. Було хотів я підхопитись, Закрити тілом всіх слабких. Та лиш дано мені журитись, Я тільки квітка в маревах п’янких. І я готов був вік страждати, Щоб хоч би раз здійнять меча, І всіх по черзі покарати, Для кого не святе життя. Та в мене було вдосталь часу, Щоб бачити і Божий гнів. Мабуть немає в тому спасу, Щоб бити насмерть ворогів | |
| Категорія: Конкурс | Додав: zlatta7 (08.09.2013) | Автор: Грицкул Віталій | |
| Переглядів: 1768 | Коментарі: 3 |
|
|
0
Дордам. Коли автор - початківець, то нічого, бажаю успіхів!
|
|
0
Дощу, а не доща.
Марево - пишеться е, а мирити - и Готов - російське слово. Меча і життя - де рим? Багато дієслівних рим. У вірші часто збивається ритм. Вибачте, але це так. |
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
