П`ятниця, 29.03.2024, 16:48
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Скільки років самотності
Скільки років самотності випали нам
І на знесилім обличчі
Вчимося молитви читать по губах,
Відчаєм зазираючи в вічі.

Зґвалтована правда блукає собі,
Шукає людського притулку;
Поругані діти, поругане все,
Хворобою стала розлука.

Не намальовані віхи святі,
Не сказано слово останнє в Завіті:
«Молю, я благаю тебе -
Озернись у своїм лихолітті»

Відверті слова на світанку століть,
Відчуєш у спині кривавії жерна:
«Скільки років самотності понад усе,
А більшого нам і не треба»

Цинізму холодного не розділю
В пекельнім мареві світу
І відповіді в кишені свої віднайду
Всим тим зловонним блюзнірам.

Нехай чекають світила небесні зорі,
Нехай зриваються листя з невинних,
Відвертістю вдаримо ми по Землі,
Землею і Сонцем єдині.

Прозорість відлунням кришталевим сягне
Усих тих прихованих істин,
Святими не стануть, їхня святість мине,
Захлинеться чуттєвістю віри.

Скільки років самотності, а скільки й ще
Нам винесло розхристане небо,
Щоб стати щасливими понад усе,
А більшого нам і не треба.

11.12.2008
Категорія: Конкурс | Додав: Alexx (18.02.2016) | Автор: Олекса́ндер Доброгорський
Переглядів: 864 | Теги: Скільки років самотності, Олекса́ндер Доброгорський

Публікації інших авторів

Под постоянными лучами...
Праздник Бездельника
Україна – моя Батьківщина !
І кому потрібні твої рими?
День поетів
Я вчуся бути іншою
Фанатка
И высыхать в абсолютный белый
Буяють пишно трави в лузі...
Рецидив

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]