Головна » Публікації » Конкурс |
Скільки років самотності
Скільки років самотності випали нам І на знесилім обличчі Вчимося молитви читать по губах, Відчаєм зазираючи в вічі. Зґвалтована правда блукає собі, Шукає людського притулку; Поругані діти, поругане все, Хворобою стала розлука. Не намальовані віхи святі, Не сказано слово останнє в Завіті: «Молю, я благаю тебе - Озернись у своїм лихолітті» Відверті слова на світанку століть, Відчуєш у спині кривавії жерна: «Скільки років самотності понад усе, А більшого нам і не треба» Цинізму холодного не розділю В пекельнім мареві світу І відповіді в кишені свої віднайду Всим тим зловонним блюзнірам. Нехай чекають світила небесні зорі, Нехай зриваються листя з невинних, Відвертістю вдаримо ми по Землі, Землею і Сонцем єдині. Прозорість відлунням кришталевим сягне Усих тих прихованих істин, Святими не стануть, їхня святість мине, Захлинеться чуттєвістю віри. Скільки років самотності, а скільки й ще Нам винесло розхристане небо, Щоб стати щасливими понад усе, А більшого нам і не треба. 11.12.2008 | |
Категорія: Конкурс | Додав: Alexx (18.02.2016) | Автор: Олекса́ндер Доброгорський | |
Переглядів: 864
| Теги: |
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]