| Головна » Публікації » Конкурс |
Шуба
| Я стою на гарячому піску. Від невимовної краси мимоволі відкриваю рот. − Оце так! Може я померла і попала в рай? Буває ж таке – ліг і не прокинувся… А, можливо, я трансформувалася на глянцеву сторінку журналу «Навколо світу», що вчора гортала у перукарні? Пальми, білий пісок, прозора вода… Далі будиночки прямо посеред плеса вкриті пальмовим листям… Поруч зі мною ажурний гамак, похилена пальма. На мені купальник кольору неба. «Баунті – райська насолода!» − Гей, красуне, лови!− ззаду мене бумкає по голові надувним м’ячем. Забувши закрити рота – оглядаюсь. − Мене звати Денис, а тебе?− білозуба посмішка вродливого мачо мене шокує більше ніж навколишній пейзаж. − Маруся! – бовкаю розгубившись, хоча насправді звати мене Маріанною і, за звичай, я з гордість вимовляю своє ім’я при знайомстві, особливо з гарними хлопцями. − Ти чому без спорядження? Я зараз принесу, попливемо коралові сади дивитися! Обережно заходимо у воду. − Ой, там акула! − злякано метнулась до свого нового знайомого. Мало не впала. Гаряча хвиля залила обличчя а потім і всю мене аж до колін. Далі була прохолодна вода. Скажу вам, що він, цей Денис, по всіх параметрах вписується у портрет мого омріяного принца. Правда без білого коня… Але темне волосся, сині глибокі очі, статура Аполлона… Що там говорити, моє серце тане немов шоколад на сонці. − Це рифові акуленята. Сміливіше! Ми попливли… Боже, яка краса! Навколо нас кружляють різнокольорові риби, дивовижні коралові хащі вражають уяву. Ми купаємось, пірнаємо, хлюпаємось у теплій воді. − Марусю, ти незвичайна! – Як з тобою весело! – Денис підійшов впритул, і я відчуваю, як його прохолодне тіло торкається мого. Гаряче сонце розливається на голову, я задихаюсь від щастя… і прокидаюсь. − Де ж це я? Боже, яка проза! Я у бабусі… Поруч мене лежить тепла бабусина шуба, а в ногах – пластикова пляшка з гарячою водою… − Шуба був теплий і ласкаво-ніжний…− з гіркотою думаю я… − Як спалось, не замерзла?− бабуся посміхається − До сусідки онук приїхав. Денис. Я домовилась, підвезе тебе до міста. − Атож. Шубін! − Звідки ти знаєш? − здивувалась бабуся. − Приснилось! А у весільну подорож ми поїдемо на острови!.. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: natalija_bon (18.08.2013) | Автор: Наталія Бонь | |
| Переглядів: 682 |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
