| Головна » Публікації » Конкурс |
Розбите небо великого Че (сподіваючись на повернення душі в тіло)
| В серці розбилось небо, Мене ніхто на землі не чекав, Намалюй мені сніг фарбо, Щоб повітря я не налякав, Земле не зрозуміла амебо, Що б'ється з під ніг, Немає в молекулех енергії турбо, Б'є пекло ногами єдиноріг, Щось душа пуста ,як гаманець, Що ж таке зі мною, І з моєю юрбою овець, Падає дощ сльозою анонімною, Щож навколо аеродроми, Що літають не в небо ,під воду, А мене валять синдроми, Заноги в грізну пекельну погоду, Стіни зверху, Побоках стеля й підлога, Поклоняюсь свому патріарху, Що не має в житті аналога, Стіни пусті але я ж стою , На них і дивлюсь, З душею своєю безхвостою, Індифікуюсь, Чекаю себе з атомів, Атоми в голем складаю, Що страшний за п'яних військомів, І просто думаю-гадаю, Чого в мозок блискавка б'є, Палюча,смертельна ,блискуча, Мої томи думок ламає, Аркуша залізно-ріжуча, Аркуш тонкої сталі, Які літали неначе Леонардо Да Вінчі, Його великі деталі, Думки на папері ізолюючі, І розмова іде з великим Че, Що гримить як сталі аркуш, І куди вона потече, В потоці померлих душ?... | |
| Категорія: Конкурс | Додав: BielskyiDen (23.07.2013) | Автор: Бєльський Денис Олексійович | |
| Переглядів: 813 |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]