Середа, 02.07.2025, 08:32
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Потребуючі тепла
Маленькі кроки у чужому коридорі,
Перші слова, няньки старі і нові,
Навколо сотні таких щирих оченят,
А ти десь гроші, «мамо», пропиваєш у азарт.

Віддала доньку, сина у чужий будинок,
Чи варта ти отих найперших слів-перлинок?
Навіщо ти своє віддала у притулок?!
Навіщо п’єш горілку, нібито замість пігулок?!

Вони ж зростають між чужих людей,
Щодень чекають нових псевдо фей
Та кличуть маму, що так легко їх віддала,
Та просять в Бога, щоб вона їх вже забрала.

Вона ж купує вкотре пляшку в закаулку
Та не звертає навіть очі до притулку,
У неї кожен день новенький татко,
А завтра знов покинене нове малятко.

І не гризе її ні совість, ні любов,
Вона лиш уникає цих розмов.
По праву вже не варта ім’я «Мама»,
Вона тепер як звично просто п’яна.

Вони ж зростуть в чужій хатині,
Знайдеться місце їм в новій родині,
Та все ж питатимуть себе: «Чому?
Чому ти, мамо рідна, кинула у ту весну?»

Життя пройде, свою сім’ю збудують,
Дітей народять, дім вже свій змайструють,
Та все життя чекатимуть пояснень,
Бо вчинок вимагає хоч якихсь роз’яснень.

Вона ж зіп’ється в свої тридцять років,
Дійде до того, що не зможе зробить кроків,
Помре у п’янім сні, не вимовивши й слова,
Навіщо їй тепер оця німа розмова?!

Сусіди поховають, лиш щоб рахувалось,
Вона ж усім в цім місті набридалась,
А дітям й слова ніколи не скажуть,
Хіба ж хтось знає скільки їх і де зосталось?!
Категорія: Конкурс | Додав: alina (24.07.2013) | Автор: Аліна Міщук
Переглядів: 676

Публікації інших авторів

Чи я все ж таки ще люблю?!
старик
Неможливість
Нарис
Побачення
Олівці
Верба.
Потребуючі тепла
В помощь турагенствам
В их сердцах живет любовь...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]