| Головна » Публікації » Конкурс |
поема про собаче і людське
| Поема про собаче і людське. Про дух сум’яття і шматок огузка… життя проходить, залишивши щем, а я подвір’я втоптую, мов гуска… І сонце опіка, І Рим не там, Бо карти – то брехливе папіряччя. Рим – там де Рем Долає вітряка І виє вовком на життя собаче. Заглавних літер залишилось дві – Омега й Альфа… …Бета-каротину наїлось місто. – Осінь в голові. Пишу поему. І плекаю сина. Життя – далеко. Що воно – життя? Чи дух сум’яття? Чи шматок огузка? А я печу печеню з тої гуски, Що врятувала Рим. Напрочуд легко Проходити не в двері, а повз них. І знати, що завжди Тобі пробачить Твій син поему Про людське й собаче. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: tatarivna (20.08.2013) | Автор: Тата Рівна | |
| Переглядів: 613 | Коментарі: 1 | Теги: |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
