| Головна » Публікації » Конкурс |
Моя скеля
| Коли серце моє у мені омліває, Коли ворог у мене таємно стріляє, Я до Бога від рання в молитві взиваю: Своє серце і душу Йому довіряю! Ніби спрагла земля без води—моє тіло… Може все в мить одну розлетітись, як пара. Не врятують мене добрий намір і діло. Ти потрібен мені! Я без Тебе — примара… Я сама не зійду на цю скелю високу. Не здолаю стіну, щострімка й прямовисна. Ніби в пастці… Сльозою заповнене око, Бо я бачу, як біль звідусіль мене тисне. Я сама не здолаю укріплень ворожих, Бо сама я не маю ні сили, ні вміння. Але Ти! Мій Господь! Моя сила й сторожа, Перемога моя, і надія, й спасіння! Те, що бачу—дочасне. Просвіти мої очі! Хто я? Плід соковитий? Жмут сухої трави?! У хворобах і болях доживати не хочу. Ти по Слову Своєму мене оживи. На Тобі я стою. Бог мій—Скеля Найвища! Світлом Слова крушу безнадію і страх. Не здола мою віру підступний вітрище. Восхвалю Тебе, Боже, у вічних віках!!! 22.01.2013р. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Levut (20.08.2013) | Автор: Галина Левицька | |
| Переглядів: 712 | Коментарі: 2 | Теги: |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]