Понеділок, 20.05.2024, 00:09
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Мій грішноокий…
Мій грішноокий… Недосяжний мій…
Скажи… о, як мені тебе назвати?
Самотній геній… Повелитель мрій?
Втомилась я миритись-воювати…

О, хто ти – ворог? – ні… Не ворогів
Ненавидять так пристрасно-гаряче.
Ми муз ділили… Нам гріхи богів
Натхненням стали і солодким плачем.

Ти друг мені? – Та друзям не несуть
Бажання на жертовники гріховні…
Спиваєш із рядків моїх красу,
І маревом ведеш, як місяць вповні…

Ти – чаша нерозкаяних бажань.
Прекрасний гріх страждання не відмолить.
Та тільки втішно… і водночас жаль…
Що маски ми не знімемо. Ніколи.
Категорія: Конкурс | Додав: Lilia28 (19.08.2013) | Автор: Лілія Ніколаєнко
Переглядів: 687 | Коментарі: 1

Публікації інших авторів

Художник
Невдалий сонет
Я тебе благодарна за часы одиночества возле о...
Душа
...Я не хочу більше згадувати той день...
Мистецтво плачу
Відводжу погляд
То є наше місто!!!!!
Лише тому, кого насправді любиш
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.

Всього коментарів: 1
1 Барбосік  
0
Гарний вірш!!!Чуттєві,справжні рядки...Чомусь приходить в голову лише слово "рідкісно",коли хочу це описати)))Молодець!Зачепило! hands

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]