| Головна » Публікації » Конкурс |
Лист на кладовище
| Я подумки пишу цього листа З десяток років. Може, навіть більше… Тулюся до холодного хреста, Шукаю слів, тепла… Відлунням – тиша. Матусю рідна, страднице свята, Як мало ми наговорились з Вами. Вам доля помережила літа Наскрізно чорно-білими нитками. Ні, я не плачу, мамо. Більше ні. Бо пам`ятаю – Ви про це просили… Хоч інколи страждання неземні Пройти без Вас таки бракує сили. Я сильна, мамо, сильна, як і Ви… В родині нашій це вже карма, доля… Бо почуття – то наші корогви, А мрії – висота…і, звісно, воля. Матусю рідна! Втомлене крило Я й з того світу відчуваю досі… Без Вас воно по-різному було… А ось уже й моя надходить осінь… Без Вас чомусь змалів цей білий світ, І важко передати це словами, Бо неважливо, скільки тобі літ, Коли так хочеш у обійми мами. …А поруч розростаються хрести... Село повільно переходить в тишу. …Пожовкле листя схоже на листи, Яких не пишуть… | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Світлана_Костюк (20.08.2013) | Автор: Світлана Костюк | |
| Переглядів: 702 | Коментарі: 3 |
|
Публікації інших авторів |
|
|
|
Завжди святі слова про маму. Дуже сильно до нестерпного болю в душі. Я кланяюсь Вам за такі рядки.
|
|
Щемно... Так проникливо передали стан душі, що проймає до кісточок... Сильно!
|
0
Многії Вам літа за такий вірш!!!! Бравоооо!!!!!
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
