| Головна » Публікації » Конкурс |
Колись
| Коли я полину на синіх вітрах у небо прозоре – То підуть зі мною всі болі і страх, і горе. Залишиться ніжність моя і тепло, як посмішка літа. З далекої далі війне вам крилом мій вітер. Він стане попутнім і легко надме слухняні вітрила. І хтось із присутніх з собою візьме незношені крила. Над полем безкраїм, як сонце, зійде покинута пісня – І серце розкрає. Та це вже буде після… | |
| Категорія: Конкурс | Додав: liydmila64 (20.08.2013) | Автор: Ольга Калина | |
| Переглядів: 710 | Коментарі: 2 |
|
|
|
Вибачте, Ольго, це моя перша спроба оцінити поезію у цьому конкурсі, я хотів поставити Вам оцінку 4, але після того як я натиснув одну зірочку більше засвітити не вдалося. Буду вчитися і якщо є ще Ваші поезії, то попробую виправити ситуацію. Вибачте, Зеновій Винничук.
|
0
Не треба вибачатися, усе гаразд. Дякую.
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
