Вівторок, 01.07.2025, 05:42
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

...Кава випита...
Кава випита...
Й слова залишись зайвими..
Ми поставили нове тавро на ночах оманливих,
Вони минають так швидко, наче вітер у волоссі твоїм,
Торкаюсь вустами міфу..
Ти вже звик до цієї тиші,
У моїх очах бачиш озера ті чисто-сині,
Що восени замальовує сірим життя...
Знову вкриває мене пелена, як павутиння,
Твоя-не-твоя..
Забуваюсь я часом, торкаючись твоїх долонь,
І сьогоднішня мить означає, що ми знову надпили вогонь...
І випалює кожну клітину, та й кожен Наш нерв...
Це дароване Богом прокляття?
Ні, лиш священне, дарунок з небес...

Серпень 2012
Категорія: Конкурс | Додав: MarinaKordonets (23.07.2013) | Автор: Кордонець Марина Анатоліївна
Переглядів: 769 | Коментарі: 1

Публікації інших авторів

Розстріляний з’їзд кобзарів
Символи рабства
Коханню
До масляної
Нарис
між нами війни
Летний дождь Часть 1. Сияние в ночи.
Любимой
Что для меня прекрасный этот мир?
Странный сон....

Всього коментарів: 1
1 MarinaKordonets  
0
У другому рядку я випадково зробила помилку(( Ганьба мені..

Кава випита
Й слова залишились зайвими...

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]