Субота, 05.07.2025, 10:22
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Я тебе цілував
Я тебе цілував, обнімав і обманював
Повна крові тепер є душа
Я у тебе кохання благав і зраджував
Стогне й плаче тобою сльоза
Вік малий і малі з нього висновкі
Скрізь зі мною крокує журба
Ти навпомацки мріяла вірити
Я знав певно - що ти не одна
Фраз туманом повитих окрилених
Повно впало із уст і в уста
Поцілунки летючою хвилею
Полонив я тебе – насправді в полоні вже я
Можна тихо піти і зоставити
Сум не зборений у вухах гука
Тільки серце у крові знедолене
Певно знає – що йти вже пора
Залишити і будь - якось збудеться
Стерти номер і стерти чуття
Варто вірити ти невпокорена
І в усьому провина моя
Зайвим стати у днях понад місяцем
Лиш шукати колишню тебе
Віднайти незнайдену втішену
Уподоблену ж змити з себе...
Категорія: Конкурс | Додав: andriy (23.07.2013) | Автор: Андрій Булакевич
Переглядів: 714

Публікації інших авторів

Віти твоєї верби
До тебе лиш… За будь-що…
Останній раз я бачив щастя...
Зовсім не про нас
Де поділося все красномовство моє, я не знаю....
О, які немічні слова
сестрі.
звичайна жінка
103
Пасуться на леваді коні...

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]