Четвер, 24.07.2025, 13:13
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Я ТАК ХОТІВ
Вже не кличуть журавлині клини,
на губах лиш присмак журавлини
перелітним клекотом з полів…
Я так хотів
із гнізда, як ті птахи журливі,
зміряти усі стежки звабливі,
мріяв, добивався, вірив, смів.
Я так хотів
долетіти, як Ікар, до сонця,
і молилась мама край віконця
за дітей своїх на схилку днів.
Я так хотів
рідній неньці неба прихилити,
щоб вона могла щасливо жити
і радіти за моїх синів.
Я так хотів
встигнути з далекої розлуки
та не зміг поцілувати руки
мамині старенькі золоті,
хоч так хотів…
Категорія: Конкурс | Додав: otak (27.07.2013) | Автор: Оля Д'оля
Переглядів: 675 | Коментарі: 2 | Теги: Я так хотів, Оля Д'оля

Публікації інших авторів

Отчасти буря врывается в прокуренные легкие
Будь сильнішим!
Зріднитися раптом з дощем
К Людям
Эрос № 1
Мовчання
Вслухайся
Англійська від Марусі (для дошкільнят)
Небо
Ангел

Всього коментарів: 2
2 otak  
0
На превеликий жаль, розуміння найголовнішого в житті часто приходить запізно...

1 iolanta  
0
Жаль, що тільки хотів "рідній неньці Небо прихилити і не зміг поцілувати руки мамині старенькі золоті",
бо " хто віддав - багатший став...".
Олюня! Ви правильно пишете , 60 відсотків запізно
розкаюються -на жаль.Душа болить ,але...
У Вас чуйна душа!!!

Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]