| Головна » Публікації » Конкурс |
Я буду там - де поряд мої дітки.
| Зустріла жінку сиву при дорозі А на щоці її застили сльози, Сльоза, що біллю серце пропалила, Непрошеною видерлась і вмить застила. Маленька постать, та велика дума... Завмерла зелень у очах - озера суму. Що за свій вік побачила, почула? Яких висот, яких багатств здобула? Одне багатство в неї - три синочки... Ростила, пестила,недосипала ночки. Три сина в неї, чоловік - родина, Подвір'я в квітах, мила Україна. Всі клопоти за них взяла на себе. Не скаржилась. І все було б як треба - Сини завжди про маму добре дбали, І батькові завжди допомагали. Та ненароком все в житті змінилось - Прийшла війна, неначеб-то наснилась. Прийшла пора країну захищати, А з нею і любов, і рідну хату. Сини її ні миті не вагались, Тайком від матері на фронт зібрались, А батько вслід - синів оберігати. Була родина - стала пуста хата. Волало серце мамине в долонях, Билась душа і розривалось в скронях, Летіла б птахом слідом за синами І захищала б крилами - руками. Як бути (в розпачі), куди летіти? Вона ж їм мати, вони її діти. І де ж ту розпач, ту печаль подіти? Краще б живцем у полум'ї горіти. Припала до ікони, помолилась, Куточку кожному у хаті поклонилась, Зібрала мати деякі пожитки - "Я буду там - де поряд мої дітки." Зустріла жінку сиву при дорозі А на щоці вже не бреніли сльози, Сльоза, що біллю душу пропалила, Не видерлась а силу породила.. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: surgay (08.09.2015) | Автор: Лепесток | |
| Переглядів: 638 |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]