| Головна » Публікації » Конкурс |
Упасти на коліна
| Упасти на коліна, приповзти До батьківського дворища востаннє Заклякнути в спокуті за мовчання І оніміть в обіймах самоти... Нема куди вертатися, нема - Замість гнізда лиш чорна пустка зяє І тільки пам’ять дух перепиняє І оживляє образи сама: Ось батько й мати садять новий сад А ми малі, схвильовані, щасливі, Слухняні, правда трохи галасливі, Все ж прислухалися до їх порад. А ось і знову гості приїздять, Там гомін, сміх, там радість без упину. Любив мене мій дядько, мов пір’їну, Руками аж до неба підкидать. Що може бути кращим для дітей – І я пищала зовсім не від страху… Минулося… пройшла вже скільки шляху – Нема батьків… і двору… і гостей… ................................................. Вчепитися руками в спориші. Клубок у горлі – ні, не проковтнути… Забути все і врешті осягнути Як тіло відривають від душі. | |
| Категорія: Конкурс | Додав: muzima29 (23.07.2013) | Автор: Олена Бондар | |
| Переглядів: 690 | Теги: |
|
Публікації інших авторів |
|
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
