Четвер, 25.04.2024, 23:26
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Діалог з Шевченком
"Діалог з Шевченком"

Пізньої години у ночі,
Я за столом сидів, писав
І світив промінь лампи, мов свічі,
Цей світлий промінь мене приспав.

У сні все стало як в тумані,
Усе перетворилося на дим,
Посеред диму була брама, а у тій брамі
Стояв Шевченко, я заговорив із ним.

- Тарас Григорович, доброї ночі,
Я радий Вас вітати у своєму сні!
Він відповів, піднявши на мене очі:
" Доброї, але ж кому, мені?!
Не треба лукавити, коли на самоті,
Коли про сьогодення і минуле ми говорим,
Ми бачимо світлі фігури в темноті
І сірі помилки - нашої історії потвори!"
Він скінчив, а я промовив:
"Так, я згоден з Вами,
Але хто ж її спотворив,
Історію пройдену віками?!
Хіба ж не ті гетьмани,
Коли волю Україні здобули,
Вони Гетьманщину заперли у кайдани,
Та поділивши, москалеві й ляху віддали.
Віддали за булави та пірначі,
Забувши Богданової слави,
Заїлись, сидя на печі,
Один одного кидаючи в пекельні лави!"
"Так а світло творили лише ідеали,
Вони Україні волю здобули,
Вони Батьківщину будували,
Вони гідні її сини!
Але де ж ви дух свій загубили,
Де він ваш козацький дух?
Чи то залігся у кам'янні могили,
Чи то сховався десь у дуб?
Чому сьогодні твориться теж саме?
Щє є диття голе й дране,
Українець не знає своєї Батьківщини,
Влада обдурює народ,
Ділять землю України
І йде придушення свобод!
Чому так багато крові?"-
- Питав він в мене,
Насупивши брови :
Чому ще є ті, хто краде?
Краде у власного народу,
Не задумуючись про те,
Але ж і ви не спіть, боріться за свободу,
Бо все що є, те проспите!
Робіть нові ідеали,
Не забуваючи старих,
Щоб усі знали,
Хто був до них!
За що вони боротьбу вели,
У що мріяли в дозвілля,
До того як волю здобули
І після, коли вийшли з підпілля.
Пережили всі навали,
Свободу Україні здобули,
Побачили провали,
Але Україну зберегли!
Так і ви її збережіть,
Збережіть для нащадків,
Від ворогів бороніть,
Відновіть Батьківщину з уламків!
Возвеличте її,
Підніміться з колін,
Співаючи гімн, як солов'ї,
Підніміть свою країну з низин!"-
Промовив він це і просльозився
І сподіваючись на наше покоління,
Зійшовши з брами, в диму розтворився,
Залишивши мене, як єдине створіння.
Категорія: Конкурс | Додав: Dmytro_Pan (21.08.2013) | Автор: Пан_Ящур-Мурахоїд (Dmytro_Pan)
Переглядів: 2975 | Теги: Діалог з Шевченком, Дмитро Ігорович Пантелеєв

Публікації інших авторів

Літо
Привет
для кого мы создаем стереотипы?
Тьма души моей(отрывки)
Сыграй мне судьба...
Cтарий
Ми шукаємо близьких у натовпі чужих
Ти - моя кава
Заблукала десь моя доля...
БЛАЗЕНЬ

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]