| Головна » Публікації » Конкурс |
Зрадниця
| Я зрадниця душі вже непідробна, і гине простір в помислах моїх, де цвітом яблуневим непоборна гуляла воля, зводячи барліг. Голосищ ти сердешно, самотино! Крізь сотні диких днин перебреда, клекочучи, твій норов ненаситно. Не лити сліз – це пущая біда. Крізь сиву цю відомість пропливаю, хай тисне хмар тяжба, неначе днів; хай ждуть берези те, що заспіваю про стрій синявий яструбових ів. Нехай вже налякала переміна палка, миттєва…щедрісний смарагд, зоставила любовная заміна в тенетах лютий солод – виноград з вина, перерозбавленого серцем, (гірчить аж! Ніжний мед перевело), о краю, присипається все перцем мого терпіня. Їх пережило!!! В розкаяній потузі відрікалась, хоч знала: скоро з нею розлучусь. Та видолинкам вічне зоставалось: Чекай! Лишень живи! Я повернусь… | |
| Категорія: Конкурс | Додав: Nastia (21.08.2013) | Автор: Анастасія | |
| Переглядів: 764 | Коментарі: 8 |
|
Публікації інших авторів |
|
|
1
миловидное творение
|
|
2
Чекай! Лишень живи! Я повернусь…
 Слова, що наповнюють серце новою надією і надихають душу людини творити щось нове, продовжувати жити і чекати цю ж саму надію-несподіванку, яка прийде неочікувано і увірветься в життя кожного (-ої) з нас... щоб бути засливими. 
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]