Понеділок, 20.05.2024, 05:50
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Жертва
В кімнаті хаотично розкидані речі. Сусіди додивляються останній сон. Я сів за чужий ноутбук перевірити пошту. І тут з’явилась вона – жертва випадкових, жорстоких насмішок. Вона прийшла до нього. Будити. А він, як завжди байдужий, спав.
Зайшла, посміхнулась до мене лиш губами , і так, аби рахувалось, запитала:
- Що, всі ще сплять?
Я кивнув головою і відразу піймав момент, коли її погляд змінився. О Боже, що то був за погляд: очі світились ніжністю, надією і… розпачем. Я тоді був щасливий, що він адресований не мені, але скільки б я віддав, щоб…
Вона завмерла, боялась зробити зайвий рух, потім ледь торкнула оголене плече і прошепотіла: «Вставай». Він не відреагував, а вона наче тільки й цього чекала. Сіла поруч на брудну підлогу, поклала руки на ліжко, а на них підборіддя. Її обличчя опинилось за кілька сантиметрів від його. Вона повністю була там, в його сні. Все її єство лежало зараз поруч із ним. О, ці всепоглинаючі очі, ці ледь розкриті губи, нерівне дихання. Скільки в погляді було бажання, ні, не хтивого, а простого бажання щастя, бажання торкнутись губами до коханих, але ще чужих уст. Здавалось, вона намагається навічно вписати в свою пам’ять кожен його подих. А він був холодний, ну в принципі, як завжди.
Вона раптом повернула голову до мене і посміхнулась вибачаючись. Я втупився в монітор, та на довго мене не вистачило. Через кілька секунд знову спостерігав за нею і вбирав у себе весь настрій, всю недомовленість, трагізм і красу почуття, до якого я не маю абсолютно ніякого відношення. Адже це диво.
Диво, що вона його так сильно любить. Диво – його реакція на її почуття. Таке часто трапляється, як хтось закохується. Здається, за тисячі років люди в коханні не придумали нічого нового. Кожного разу схожі слова, схожі відчуття. Але для кожної людини вони неповторні, унікальні, єдині на все життя. І для неї також – жертви моїх насмішок.
Категорія: Конкурс | Додав: dRadov (19.08.2013) | Автор: Мельник Дмитро
Переглядів: 606

Публікації інших авторів

Налита березовим соком…
І як то не впасти
Людей не вистачає
Після грози
Крила любові
***
Призвание
А за окном снег, как и тысячу лет назад
Мозаїка долі
На роздоріжжі в тисячу доріг

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]