Понеділок, 03.10.2022, 23:32
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Заквітчана
Ніяк не лишать в спокої країну,
Яку одвіку закривали хмари.
Найкращі квіти гинули од гніту,
Коли повсюди нечисть панувала.
Мольберти, пензлі і слова поетів
Ховали далі від людського ока.
Лякало катів більше смерті,
Що вийде вчений із простого хлопа,
А Гнат, Петро і їхні всі знайомі
Замість лопат у руки візьмуть зброю.
Що прийде час і рабство остогидне,
Невільники піднімуть очі в гору,
Впадуть кайдани і розквітне вишня
Перед вікном у вільного народу.
Птахи уже не полетять на заробітки,
А будуть вити гнізда коло хати.
Що дід залишить спадщину онуку,
А не віддасть в дарунок бюрократу.
Що будем пити тільки чисту воду
Без крові, бруду і брехні святої.
Але убивці вірили у чудо
І не пророчили собі лихої долі.
Хоча й боялись, тож прополювали землю,
Одні лишень чагарники лишали.
Але й вони, на перекір усьому, зацвітали…
Категорія: Конкурс | Додав: aliona (09.03.2016) | Автор: Альона Кудряшова
Переглядів: 187

Публікації інших авторів

Почуй!
А давай я все расскажу с начала
Коли зникає сенс буття
Аж жити знову захотілося…
Шепоче листя верболозу...
Я тебе цілував
Старий монастир
БЛАЗЕНЬ
Мечты
Почему ты ко мне не пришел?

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]