П`ятниця, 26.04.2024, 01:23
Вітаю Вас, Гість
Головна » Публікації » Конкурс

Заквітчана
Ніяк не лишать в спокої країну,
Яку одвіку закривали хмари.
Найкращі квіти гинули од гніту,
Коли повсюди нечисть панувала.
Мольберти, пензлі і слова поетів
Ховали далі від людського ока.
Лякало катів більше смерті,
Що вийде вчений із простого хлопа,
А Гнат, Петро і їхні всі знайомі
Замість лопат у руки візьмуть зброю.
Що прийде час і рабство остогидне,
Невільники піднімуть очі в гору,
Впадуть кайдани і розквітне вишня
Перед вікном у вільного народу.
Птахи уже не полетять на заробітки,
А будуть вити гнізда коло хати.
Що дід залишить спадщину онуку,
А не віддасть в дарунок бюрократу.
Що будем пити тільки чисту воду
Без крові, бруду і брехні святої.
Але убивці вірили у чудо
І не пророчили собі лихої долі.
Хоча й боялись, тож прополювали землю,
Одні лишень чагарники лишали.
Але й вони, на перекір усьому, зацвітали…
Категорія: Конкурс | Додав: aliona (09.03.2016) | Автор: Альона Кудряшова
Переглядів: 251

Публікації інших авторів

Аж жити знову захотілося…
Коли без тебе я..
Рецидив
В чем истина?
Я бачу у вікно – блондинка...
Шаткая незыблемость
І знов блукає осінь містом...
З глибин аж вище неба…
Я желаю стать твоим нижним шелковым бельем
Нам с тобою осталось каких-то сорок лет

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]