Головна » Публікації » Конкурс |
Заквітчана
Ніяк не лишать в спокої країну, Яку одвіку закривали хмари. Найкращі квіти гинули од гніту, Коли повсюди нечисть панувала. Мольберти, пензлі і слова поетів Ховали далі від людського ока. Лякало катів більше смерті, Що вийде вчений із простого хлопа, А Гнат, Петро і їхні всі знайомі Замість лопат у руки візьмуть зброю. Що прийде час і рабство остогидне, Невільники піднімуть очі в гору, Впадуть кайдани і розквітне вишня Перед вікном у вільного народу. Птахи уже не полетять на заробітки, А будуть вити гнізда коло хати. Що дід залишить спадщину онуку, А не віддасть в дарунок бюрократу. Що будем пити тільки чисту воду Без крові, бруду і брехні святої. Але убивці вірили у чудо І не пророчили собі лихої долі. Хоча й боялись, тож прополювали землю, Одні лишень чагарники лишали. Але й вони, на перекір усьому, зацвітали… | |
Категорія: Конкурс | Додав: aliona (09.03.2016) | Автор: Альона Кудряшова | |
Переглядів: 251 |
|
Додавати коментарі та оцінювати матеріали можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]